Зараз у ВР активно працюють над низкою законів, які повʼязані з авторським правом — 3081 “Проект Закону про державну підтримку кінематографії в Україні”, 3353 та 4629 “Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет”.

Основною причиною пасивності більшої частини суспільства є те, що кожен не має відчуття впливу на владу. “А що вирішує моя думка”, “Я не впливаю на рішення влади”. Це відчуття гальмує будь-які дії з боку суспільства. А дійсно, які є механізми у суспільства впливу на владу? А ніяких! Навіть сьогодні, коли держава руками волонтерів намагається створити e-goverment, то вона дуже уважно слідкує, щоб не дай боже не зʼявилися реальні інструменти впливу на неї. Яскравий приклад такого підходу — це закон про електронні петиції: петиція є, а впливу немає. Для держави цей інструмент як термометр, який вимірює рівень суспільного напруження. Дехто скаже — так, це вже не мало, раніше і цього не було. Але хіба це те, що нам потрібно?

Завтра вибори. Завтра виборці прийдуть на виборчі дільниці та ...
На мій погляд, вибори втратили свій сенс після внесення змін до виборчого законодавства - вибори по партійним спискам. Незалежно від результатів голосування відбудеться фіксація того стану, який є сьогодні. По своїй суті все залишиться без змін - політичні клуби залишаться при владі на місцевому рівні, прибічники минулого отримають невелику кількість місць, а ми як завжди залишимося ні з чим. Причому цього разу у нас дійсно нічого не буде, навіть тих ефемерних можливостей, у вигляді мажоритарних депутатів, які були раніше. Вибори по партійним спискам ще більше віддаляє депутата від людей.
Так, деяка кількість притомних депутатів потрапить у місцеві органи влади, Так, вони будуть намагатися щось змінити. Але їх буде настільки мало, що вони не зможуть впливати на рішення. Я впевнений, що їх основною задачею повинно стати формування реального самоврядування на місцях, створення умов для розвиту, дорослішання громад і лобіювання передачі максимальної кількості повноважень в осередки самоврядування.
Тільки в цьому випадку буде реальна можливість щось змінити у нашій країні.
Приходьте на дільниці, обирайте нових та притомних.

Сподіваюсь, всі пам'ятають фільм "День сурка". Побачив і стало сумно. З якоїсь причини у мене це ассоціюється з виборами. Щоб не відбувалося, а ми однаково ставимося до виборів.

А які у Вас ассоціації?

Яригін Сергій

Моя біографія.

Як завжди, біографія починається з народження. Будемо притримуватися цієї традиції. Народився я 29 жовтня 1966 року у місті Києві. До семи років мешкав у центрі Києва на вулиці Енгельса (зараз Лютеранська). В 1973 році моя сім'я переїхала на Мінський масив, де я зараз і мешкаю з дружиною та донькою на, вул П.Панча, будинок 3. Одружений, виховую доньку п'ятнадцяти років. Громадянин України. За межами України ніколи не проживав. Під судом і слідством не знаходився, до кримінальної відповідальності не притягався. Навчався з 1981 року у Київському технікумі радіоелектроніки за спеціальністю "Радіолокаційні пристрої" та з 1985 року у Київському Інституті інженерів цивільної авіації  - за спеціальністю "Бортове радіоелектронне обладнання". Ще навчаючись в інституті, почав працювати. У 1987 році вперше влаштувався на роботу до Головного інформаційно-обчислювального центру Річфлоту України, перша посада -  інженер-програміст у відділі системного супроводу. Відтоді все моє життя тісно пов'язане з інформаційними технологіями. Також працював у Енергобанку на посаді провідного програміста, в Українському Медіа Холдінгу головним консультантом по реструктуризації бізнесу та в багатьох інших недержавних компаніях на керівних посадах. З 2005 року займався підприємницькою діяльністю. На даний момент тимчасово не працюю.


Коли я йшов на вибори до ВР, то у моїй програмі було три напрямки - розвиток самоврядування, вільний доступ до інформації, рівні можливості в освіті. Я вважаю ці напрямки вкрай важливими для нашого майбутнього як на рівні країни, так і на рівні міста чи мікрорайону. Звісно, масштаби різні, але проблеми однакові і за час, що пройшов з виборів до ВР, зміни у кращу сторону відсутні. На жаль, не зважаючи на актуальність майже для кожної родини питань освіти, вирішите це питання на місцевому рівні неможливо.

Становлення та розвиток місцевої влади Києва мають давню тисячолітню історію. Витоки зародження місцевої влади сягають громадівського та племінного самоврядування територіальних общин, родів та племен прадавніх словян, які проживали на території сучасного міста Києва. 

Територіальне громадівське самоврядування зароджувалось та розвивалось на основі звичаєвого, природного права вільної громади. На основі звичаєвого права обирались посадові особи громад, вирішувались різні питання місцевого значення. Громада самостійно чинила суд, охороняла свою територію  та здійснювала інші самоврядні функції.

Територіальна громада (верв) утворювалась природним шляхом, відповідно й право громади (копи, купи) на управління своїми справами є природним невідчужувальним правом громади (належить громаді від пририди її утворення,  дароване Творцем).

Українська територіальна громада, на відміну від близьких сусідів (російських общин або польських гмін), мала широку автономію, і з давніх часів керувалася звичаєвим (природним) правом, яке згодом переросло в певну українську народну правову систему під назвою копний статут” або “копне право”. 

На основі народного копного права збирались віча громад (верв), обирались старійшини (старці), копники (копні судді) та інші посадовці територіальної громади.

Суспільно-економічну основу громадівського самоврядування становила суспільна (публічна) власність громади на землі, пасовища, ліси тощо. 

Суспільно-економічні формації, які передували зародженню та утворенню держав, прийнято називати азійськими формаціями, азійськими прадержавами. Основою азійського способу виробництва була  господарська діяльність територіальної громади.

Розвиток господарської діяльності громад та їх територіальне поширення  в подальшому привели до утворення держав.

У цьому році було прийнято Закон України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” який докорінним чином змінює керування та утримання багатоквартирних будинків. На перший погляд — все добре. Закон визначив, що саме ми з вами є власниками будинків, зруйнував монополію держави на наше майно, означив процедури керування цим майном... З першого вересня ми стали законними власниками своїх домівок і можемо самі керувати не тільки своєю квартирою, але й спільно усім будинком. Багато гарного.

Нарешті формалізував ідею, яка вже деякий час не дає спокою — синхронно провести у країнах Європи акцію, спрямовану на висвітлення небезпеки з боку росії для звичайних громадян різних країн.

Нарешті є вільний час для порівняння Положення Громадської ради при Оболонській РДА яке було напрацьовано робочою групою та того, що було подано юристам РДА.

Нарешті сьогодні визначилися з приміщенням під телевізійну студію Оболонського району. Розпочали документальне оформлення передачі в оренду.
Основним напрямком діяльності студії буде надання майданчика :
—  громадським організаціям для того, щоб вони мали можливість донести свою позицію мешканцям;
— державним структурам для висвітлення своєї діяльності та звіту перед громадою;
— проведення діалогів між представниками громадськості та державними структурами району для обговорення актуальних проблем;
— дітям району для роботи гуртка юного кореспондента та літературного гуртка.

Ідея створення районної телевізійної студії почала втілюватися у життя у квітні місяці. За цей час було досягнуто ряд домовленостей з організаціями по наданню допомоги при облаштуванні приміщення, забезпечення необхідним обладнанням та комунікаціями, меблями, проведенням ремонту. Ми зробили тестовий стенд, на якому відпрацювали технічну частину процесу мовлення і впевнились у тому, що можливо “на коленке” створити весь комплекс телевізійної студії та вийти в ефір.
Враховуючи те, що 85 відсотків оболонців мають доступ до інтернету на високій швидкості, то ми впевнені у тому, що на початку буде достатньо тільки інтернет-мовлення.
Для того, щоб створити дійсно цікавий та якісний продукт потрібно ще багато чого зробити. Все що було зроблено, робилося виключно силами ентузіастів Об'єднання Толока. Звісно, ми скористалися допомогою нашого депутата Володимира Ар'єва​ та Оболонської РДА​.

Запрошую всіх, хто бажає долучатися до створення місцевої телевізійної студії. Будемо раді кожному!

Цілий день провів, зустрічаючись з різними людьми. Змерз, як собака. Бабусі біля під'їзду повідомили, що у підвалі прорвало каналізаційну трубу і тільки завтра її відремонтують. Прийшов додому. У квартирі холодно, гарячої води немає, погрожують вимкнути світло на дві години. Ввімкнув телевізор, а там інформація про підвищення ціни на газ у чотири рази для населення (прес-конференція представника нафтогазу). Сьогодні нарешті отримали квитанцію на оплату комунальних послуг - вартість газу в два рази більша. Зателефонував до ЖЕКу, відповіли, що підвищили об'єми споживання газу у зв'язку з тим, що не було гарячої води. Цього пояснення я не зрозумів. Це ж скільки потрібно води нагріти, щоб використати такий об'єм газу?! Вдень спілкувався із завучем однієї школи на Оболоні. Вона розповіла, що збираються підвищити кількість навчальних годин без підвищення ставки. Автоматично вчителі починають працювати майже на півставки, а це означає, що заробітна плата становитемо близько півтори тисячі гривень.

Демократія майже не змінилася під впливом технологій. Як і раніше ми голосуємо раз у декілька років та спостерігаємо як політики коять дурниці. Можливо, найближчим часом все буде інакше. Колись людей стало занадто багато для того, щоб вони могли збиратися разом і приймати рішення з будь-якого важливого питання у галузі управління державою. Але мережеві технології надають нам нові можливості збиратися, обговорювати та приймати рішення. Давайте спробуємо з'ясувати, що таке електрона демократія, якою вона буває та які були перші спроби її застосування.

Сьогодні здав документи в ЦВК. Вийшов. В голові промайнула думка — я взяв на себе відповідальність за долю всієї України. Я аж зупинився. Незвичайні відчуття. Але дійсно, я хочу щоб моя донька жила в вільній, цивілізованій та демократичній країні. Це свідомий вибір.

Пафосно звучить, але цей пафос щирий.

У березні місяці я звернув увагу на те, що інформацію у ЗМІ почали фільтрувати. Тоді я вирішив, що це спрацьовує самоцензура журналістів та згодом все стане на свої місця. Але час йшов, а все залишалося без змін. Влада не ставала більш прозорою. Трохи пізніше я звернув увагу на те, що наші ЗМІ почали використовувати такі ж самі маніпуляційні технології, що і російські ЗМІ. Але була російська агресія і я вирішив, що це необхідно. Вчора УП опублікувала проекти законів про особливий статус та амністію. Коли я прочитав їх, то в мене була надія, що це фейк. Але сьогодні з незначними правками ці закони були прийняті. На моє глибоке переконання прийняття цих законів - це державна зрада. Але не тільки закони, а й те, як вони були розроблені та прийняті. Я не розумію чому ці закони приймалися на закритому засіданні таємним голосуванням. Я не розумію, чому їх розробляли в обстановці цілковитої таємниці. Ці закони стосуються нас усіх. Це наша країна, наша земля. Наші рідні гинули на сході України. Ми всі фінансували армію, а до того ми фінансували Майдан. Сьогодні верхівка державної влади намагається вирішувати вкрай важливі речі без нашою участі, не враховуючи нашу думку. Хіба це вірно? Хіба ми цього прагнули?

FaLang translation system by Faboba