Сьогодні всі лають депутатів-гречкосіїв і звинувачують їх у наших бідах. Але чи дійсно тільки політики винні в ситуації, що склалася, в тому, що ми самі байдуже ставимось до нашого майбутнього? Аналіз показує: більшість киян самі не вірять у можливість реального впливу на процеси управління життєдіяльності міста. І на жаль, я переконаний, що цю віру неможливо відродити за короткий проміжок часу. Це довгий та клопіткий процес, який повинен розпочатися з буденної зацікавленості кожного мешканця у реальному, ситуативному, впливі на всі процеси життєдіяльності громади, починаючи з рівня власного під'їзду чи будинку.

 Однак, не все погано. Нині, коли Київ активно впроваджує нові технології та інструменти управління, з’явилося “вікно можливостей” для створення сприятливих умов для залучення кожного киянина до активної участі у прийнятті рішень та формуванні політик і правил на різних рівнях управляння життєдіяльністю міста. Таким універсальним інструментом залучення киян може стати “Кабінет Киянина”, який вже готовий до запуску. На базі “Кабінету Киянина” є можливість надати кожному, без виключень, мешканцю Києва висловити та підтвердити свою позицію щодо будь-якого питання щодо життя міста. Скориставшись сервісом “Кабінету Киянина” для залучення киян в процеси підготовки та прийняття рішень, ми отримаємо інструмент для прийняття рішень на рівні всього Києва.

 На перший погляд, враховуючи реалії нашого життя, це є утопією - в силу невисокої активності громадян і низького рівня довіри до влади та її представників. Будь-яке рішення, прийняте з попереднім обговоренням і жорстким дотриманням регламентів, все одно призводить до шквалу критики, обурення чи навіть судових позивів. Наразі ми маємо сильну недовіру до влади і радикально поляризоване суспільство з багатьма центрами впливу. Однією з причин подібного стану справ є занадто мала кількість киян, які використовують своє право голосу і реально беруть участь у процесах підготовки та прийняття рішень. Цю ситуацію, на жаль, не зможуть вирішити новомодні технології на кшталт блокчейну чи онлайн-голосування за допомогою банківських карток.

 Недовіру та байдужість можна подолати тільки реальними, можливо, дуже малими за розміром, але близькими до кожного, справами. Рішення бачиться у поступовому, покроковому, від малого до більшого і більшого, залученню киян до прийняття управлінських рішень (починаючи, наприклад, з прийняття рішень щодо благоустрою власного багатоквартирного будинку). Використовуючи такий підхід, ми долаємо недовіру, яка існує, надаючи кожному жителю простий механізм публічного контролю над прийнятим рішенням та відданим за це рішення голосом і одночасно залучаємо киян до активних процесів управління. Для подолання проблеми низької активності мешканців потрібно використовувати інші інструменти і методи, які дозволить киянами свідомо приймати рішення не тільки на рівні будинку, а й з часом на рівні району і міста в цілому.

 Давайте проаналізуємо та змоделюємо ситуацію на першому рівні — рівні багатоквартирного будинку та його мешканців. Серед них завжди є люди, які проти будь-яких змін, і вони, у майже кожному випадку, виступають проти спільного рішення незалежно від проблеми, що розглядається. Другою категорією мешканців будинку є люди, у яких завжди “обмаль часу”, але вони не проти змін і готові підтримати запропоновані рішення. І третя категорія мешканців, їх найменше — люди які є активними генераторами чи носіями ідей розвитку, люди, які висвітлюють та розуміють проблему, пропонують шляхи для її вирішення та свідомо приймають рішення для досягнення обраної мети. Саме ця, третя категорія мешканців, і є активом будь-якого будинку. Ця категорія нечисельна і самостійно не може прийняти легітимне рішення щодо всього будинку. Ці люди готові взяти на себе функції зі збору, обробки, адвокації необхідних для всіх мешканців будинку змін. Неможливо зробити активними всіх, та є шляхи спростити процедури і допомогти активній частці жителів будинку ініціювати й успішно проводити необхідні зміни.

 Одним із таких шляхів подолання є ухвалення необхідних рішень через дещо модернізований механізм конференції. Що мається на увазі: мешканці будинку обирають делегатів для такої конференції і передають їм свої голоси, проводиться конференція, і вже у залежності від кількості голосів у кожного обраного делегата, ухвалюється те чи інше рішення. Адже кожен делегат має не тільки свій голос, а й довірені йому голоси від сусідів по будинку. Перевагою такого підходу є можливість проведення конструктивного обговорення на рівні активних та зацікавлених в змінах делегатів, а не серед всіх мешканців будинку, та одночасно наявність у цих делегатів великого пулу голосів, що робить таке обговорення та прийняті рішення легітимними. Недоліком механізму конференції є надання делегату повноважень на певний термін по всім питанням і складною процедурою відкликання наданих повноважень навіть на рівні будинку. Однак, вплив вказаних недоліків можна нівелювати, застосувавши на час підготовки, формулювання, обговорення і прийняття рішень спільнотою, принципи «Живої демократії» (Liquid Democracy).

Відмінністю «Живої демократії» від описаних класичних процедур делегування є:

  1. Можливість оперативної передачі свого голосу іншій людині.
  2. Можливість віддати свій голос не повністю, а тільки в конкретній галузі/групі питань.
  3. Можливість відкликати свій голос у будь який момент і проголосувати самостійно.

Використання такої методології, вбудованої у функції “Кабінету Киянина”, дозволить надати можливість участі у прийнятті рішень, на різних рівнях, кожному киянину та залучить більшу кількість громадян до процесів підготовки та прийняття рішень.

 Розглянемо типовий сценарій/приклад того, як будуть ухвалюватися рішення на рівні будинку з використанням запропонованих принципів «Живої демократії»:

  1. Оприлюднюється (за допомогою наявних засобів) опис проблеми та пропонуються шляхи її вирішення.
  2. Проводиться загальне обговорення проблеми. Воно може відбуватися як в електронній формі, так і на живих зустрічах.
  3. За результатамм обговорення формується та формалізується пропозиція, яка буде винесена на голосування.
  4. Проводиться голосування, під час проведення якого, кожен мешканець може проголосувати сам чи передати свій голос будь-кому, хто приймає участь в голосуванні і хто має певний рівень довіри мешканця.
  5. Факт особистого голосування, чи передачі свого голосу довіреній людині (делегату), фіксується в системі підрахунку голосів і на момент закриття голосування ми отримуємо легітимне рішення та реальний розподіл голосів.

Звертаю увагу на те, що свій голос мешканець будинку може передати іншій людині (делегату) не тільки для голосування по конкретному питанню, а й на невизначений термін, для голосування по всім питаннях, які стосуються окремої галузі — тарифи, дозвілля, роботи з модернізації будинку, облаштування прибудинкової території чи подвір'я тощо. Таким чином, один раз передавши свій голос людині, до якої у мешканця є певний рівень довіри, цей голос постійно приймає участь в голосуванні щодо питань життєдіяльності будинку. За потреби мешканець може у будь-який час відкликати свій голос і проголосувати самостійно, чи передати свій голос інший людині/іншому делегатові. Тобто, для прийняття легітимних рішень на всіх рівнях, будуть використані голоси активних мешканців будинку та тих, у кого завжди “обмаль часу” для участі в житті власного будинку/району/міста.

Тепер розглянемо цей підхід на прикладі зміни складу правління ОСББ:

У певний момент члени правління мають чітко визначену кількість голосів від мешканців будинку, що надає їм можливість прийняти начебто легітимне рішення, але одночасно таке, що не відповідає потребам більшості мешканців будинку (наприклад, правління приймає рішення віддати частину підвалу будинку в оренду синові голови ОСББ за безцінь). Питання: “Скільки часу потрібно для того, щоб мешканці будинку відкликали свої голоси і сформували новий склад правління та переобрали голову ОСББ? Скільки часу, за використання запропонованих принципів «Живої демократії» знадобиться мешканцям цього ОСББ для виправлення ситуації з орендою підвалу?”. Отож-бо…

Коли мешканці будинків отримають позитивний досвід оперативного вирішення своїх проблем, вони усвідомлять, що здатні приймати рішення не тільки у своєму будинку, а й впливати на вирішення питань на рівні декількох будинків. Тоді “Живу демократію” як інструмент прийняття рішення у великих спільнотах стане можливо тиражувати на рівень району, а через деякий час і на рівень міста.

Імплементація принципів «Живої демократії» у функціонал “Кабінет Киянина” не є складним і тривалим процесом, і я впевнений, що технічна сторона питання у стислий термін може бути узгоджена з ІТ-департаментом КМДА. Враховуючи те, що впровадження планується починати з рівня будинків - є можливість на початковому етапі обрати “притомні” будинки і на пілотному проекті показати реальну “історію успіху” для всіх киян.

 З часом використання принципів «Живої демократії» для підготовки і прийняття будь-яких рішень дозволить без соціальних потрясінь залучити активну та свідому частину суспільства до постійної участі у формуванні та прийнятті рішень щодо життєдіяльності міста. Це займе певний час, але досить швидко стане реальністю та призведе до докорінних змін у нашому житті та у житті всієї країни в цілому.

 

Сергій Яригін.

11 березня 2018