Зараз у ВР активно працюють над низкою законів, які повʼязані з авторським правом — 3081 “Проект Закону про державну підтримку кінематографії в Україні”, 3353 та 4629 “Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет”.

На жаль, проаналізувавши запропоновані зміни я ще раз утвердився у своєму переконанні, що ми калькуємо росію та швидко рухаємося у напрямку створення механізмів тотальної цензури та втіленні їх в життя.
Хочу зазначити, що це нове слово в роботі наших законодавців — внесення пропозицій стосовно одного питання у декілька законопроектів. Раніше намагалися вносити зміни тільки в один закон “Закон про авторські та суміжні права”. “Разделяй и влавствуй” - саме це гасло взяли за основу наші законодавці. Розрахунок дуже простий — щось та пройде. На жаль, вони виявилися праві, стало набагато складніше відслідковувати процес узгодження та прийняття змін.
Ці законопроекти поєднує нехтування Конституцією та законами, які існують.
Тепер детально розглянемо ті зміни, які намагаються внести законопроектом 3081:
1. Нівелюється право громадянина на захист персональної інформації. Запропоновані норми закону вимагають у провайдера надавати інформацію, якої буде достатньо для судового позову про клієнта чи користувача, який розмістив інформацію на сайті або у соціальній мережі. Тобто, всупереч закону про захист персональних даних провайдер повинен без згоди клієнта передати всю інформацію про нього третій особі. Окрім того, Закон про телекомунікації обмежує провайдера у розпорядженні інформацією, яку надав клієнт при укладанні угоди.
2. Новацією, запропонованою авторами законопроекту, є запровадження позасудового захисту авторських прав. Але це суперечить угоді про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС). У частині ІІІ чітко передбачено виключно судові процедури захисту авторських прав. У статті 230 угоди про асоціацію України та ЄС було підтвердження чітке дотримання вимог ТРІПС. Тобто, позасудовий захист авторських прав суперечить договорам, які були ратифіковані ВР. Хочу зазначити, що підхід ,запропонований у законопроектах, відповідає американській концепції захисту авторського права. Саме проти запровадження окремих норм американської концепції захисту авторського права і відбуваються широкомасштабні акції протесту в Європі.
3. Намагання змінити тлумачення терміну Піратство призведе до довільного тлумачення терміну, що в свою чергу приведе до порушення принципу верховенства права, який визначено у ст. 8 Конституції України. Законопроект передбачає зміну диспозиції ст. 176 Кримінального кодексу України, що призведе до застосування кримінальних репресій до осіб, які не причетні до порушення авторських та суміжних прав.
4. Стаття 13 Конституції України “Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.”. Але прийняття запропонованих норм захисту авторського і суміжних прав в мережі інтернет може призвести до численних зловживань власниками авторського та суміжних прав. Я це стверджую на підставі того, що правовласник при підозрі на порушення його прав може звернутися з вимогою щодо припинення порушення авторського права і (або) суміжних прав у мережі Інтернет або локальній мережі, яку провайдер повинен виконати на протязі 48-ми годин. Хочу зазначити, що запропоновані зміни до законодавства не окреслюють вимоги до такого звернення та його правдивості. Мені дуже сподобалося формулювання “твердження про наявність майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт авторського права і (або) суміжних прав;” - тільки твердження без надання будь-якого підтвердження та без відповідальності заявника. Тобто, на підставі будь-якого звернення  від будь-кого провайдер припинить роботу вашого ресурсу максимум через 48-м годин.
5. Наші законодавці намагаються перенести відповідальність кінцевих користувачів на провайдерів. Це суперечить статті 61 Конституції України “Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.”
Це те, що лежить на поверхні.
Я не торкнувся аспектів функціонування провайдерів, які обумовлені законом про телекомунікації та низкою директив ЄС, які ратифікувала Україна. Також я не торкався аспекту принципів державної регуляторної політики.